Про село Лановичі (в давнину – Луновичі) є дані з початку ХVст. Римсько-католицьку парафію тут заснував у 1462р. тодішній власник села Павло Одровонж. Він же і збудував первісний костел. Другий храм (скромний костел з 3 вівтарями), фундатором якого став наступний власник Мартин Личко, освятив у 1591р. архієпископ Иоан Соліковськии. У 1727р. на кошти чергового власника села Домініка Коссаковського постала третя святиня, яка мала 5 вівтарів – головний з двома бічними з образами Матері Божої та інших два вівтарі (се. Антоніяісв. Миколая). У 1753р. Перемишльський єпископ Вацлав Сераковський освятив костел під час візитації. 1774 року у самбірському бернардинському костелі придбали багато оздоблений вівтар Святої Родини 1608 року, який зараз знаходиться в Олеському відділенні Львівської картинної галереї (ЛКГ). У 1775р. закупили ще один вівтар з образами св. Каетана та Непорочного Зачаття Матері Божої.
Четвертий дерев’яний храм спорудили у 1817р. за кошти Ігнатія Конарського, якому належали тоді Лановичі. Того ж року костел освятив самбірський декан о. Йоан Костецький під титулом св. Миколая. Храм мав 5 вівтарів. У 1871р. костел отримав нову підлогу, а 1889 року провели ремонтні роботи. Протягом 1909-1910рр. вівтарі Святої Родини та св. Аполонії (нині також у ЛКГ) були реставровані художником-аматором Броніславом Грицем.
Лановицька парафія, яка спочатку входила до складу Самбірського деканату Перемишльської дієцезії, а з 1912 року – до новоствореного Рудківського, обіймала також села Зарайське, Ковиничі, Максимовичі, Містковичі та П’яновичі з каплицями у Ковиничах св. Андрія Боболі (мурована до 1913р., розширена і освячена 1937р.) та Максимовичах св. Антонія (збудована у 1923-1924рр.). Вірних у 1913р. налічувалось 14 сотень, а парохом був о. Віктор Ружицький. З 1925 року майже 16 сотень парафіян обслуговував о. Домінік Чешик.
Під час Ісв. війни конфіскували всі 5 костельних дзвонів. Проте 1920 року було придбано 3 дзвони, які наступного року освятив Перемишльський єпископ-помічник Кароль Фішер. 31925 року розпочав клопотання щодо побудови нового храму у зв’язку з поганим технічним станом старого адміністратор (пізніше – парох) парафії о. Чешик, але безуспішно.
Після ІІсв. війни у 1948р. радянська влада заарештувала о. Чешика, а опіку над парафією перейняв мостиський отець-редемторист Олександр Калужевський, який 1958 року виїхав до Польщі. У лановицькому костелі протягом кількох років у великі свята Служби Божі відправляли священики зі Самбора. Влада закрила храм у 1963р., а 1980 року його зруйнували. Частину цінного храмового майна було передано ЛКГ, решту зберегли колишні парафіяни.
Нині у Лановичах є новий мурований костел, який збудували протягом 1991-1994 років, а місцева парафія охоплює також села Бісковичі та Воютичі.